Тема: Індія у міжвоєнний період

Працюємо із

 п.3  §15 підручника (Полянський П. Всесвітня історія (рівень стандарту) : підруч. для 10 кл. закл. загальн. середн. освіти / Павло Полянський. - К. : Грамота, 2018. - 256 с. : іл.)

Хід заняття

план 

1. Наслідки Великої війни для Індії 
2. Національно-визвольний рух після Першої світової війни.
3. Кампанія громадянської непокори. 

 ПРИГАДАЙТЕ: 

1. Чому Індію називали «перлиною Британської корони»? 

2. Коли було створено Індійський національний конгрес? 

1. Наслідки першої світової війни 

Перша світова війна призвела до соціально-економічних зрушень, які викликали нове загострення протиріч між індійсь­ким народом та англійськими колонізаторами. Під час війни колоніальна влада обіцяла надати Індії самоврядування. Проте сподівання індійців не виправдалися. Це дало новий поштовх до антиколоніальної боротьби. На чолі цієї боротьби стали індійська інтелігенція і національна буржуазія.

Індійська буржуазія в роки війни отримала можливість швидкого збагачення. Зросли, зокрема, прибутки в галузі бавовняної промисловості, чому сприяли військові замовлення та скорочення імпорту англійських тканин. Розширювався металургійний завод Тата, що одержав значні замовлення для армії.

Індійські промисловці в період війни вкладали їхні капітали в подальше виробництво. Відчутною була залежність від постачання устаткування з Англії. Імперська політика гальмування промислового розвитку Індії завдяки збільшенню цін на устаткування обмежувала підприємницьку діяльність. Внаслідок цього зростали протиріччя між індійською національною буржуазією та англійськими колонізаторами у сфері економіки.

Загострилися протиріччя і в політичній сфері. Так, індійська еліта підтримала військові зусилля Англії, сподіваючись після війни розширити свою участь в управлінні країною. Індійський національний конгрес (ІНК) допомагав вербувати солдатів до англійської армії та сприяв поширенню військових позик. Надії на поступки не виправдались, Індія і далі потерпала від політичного безправ'я. Війна погіршила становище значної частини населення. В містах зростала вартість життя, зменшилася заробітна плата робітників. Селяни були пригнічені податками.

Усі невдоволені існуючим ладом стали в опозицію до анг­лійських властей. Але єдності в опозиційному русі не було.

Англійська колоніальна адміністрація в її боротьбі проти визвольного руху знаходила підтримку серед частини індійсь­кого суспільства - раджів (князів), великих землевласників, активно розпалювала релігійні та кастові суперечки.

Завдання:

Визначте особливості державного ладу в Індії?

Як ви можете схарактеризувати форму правління в Індії?

  2. Національно-визвольний рух після 

Першої світової війни.

Індія була чи не найяскравішим колоніальним діамантом у короні Британської імперії. Країна, 90 % населення якої жило в селах, розділена на незліченну кількість етнічних, релігійних і кастових груп, водночас справляла враження велетня, що спить. За середньовічною економічною відсталістю Індії крилася незбагненна для європейців духовна єдність народу, зовнішня покірливість якого часто вибухала акціями протесту й вимогами незалежності.

У політичному житті індійців провідні ролі належали двом організаціям, що об'єднували відповідно індусів і мусульман, - Індійському Національному Конгресу (ІНК, заснований у 1885 р.) й Мусульманській Лізі (1906 р). До певного часу їх об'єднувала спільна мета - незалежність Індії.

Перша світова війна породила в душах індійців суперечливі почуття. З одного боку, чимало з них симпатизували Німеччині та її союзникам - ворогам британських колонізаторів. Інші свідомо стали на бік Великої Британії, покладаючи надії на те, що заслуги Індії у війні будуть належно оцінені Лондоном і країні буде надано незалежність.

Ще на початку XX ст. британська колоніальна адміністрація об'єднала три армії, розташовані в Бомбеї, Мадрасі й Бенгалії, в Індійську армію. Власне індійською вона була лише за назвою, оскільки нею опікувалася Королівська комісія Британії.

Напередодні війни Індійська армія зазнала чергової реорганізації і в ній з'явилося більше індійських офіцерів. У роки Першої світової війни індійські полки брали участь у боях на Західному фронті, а також служили в Месопотамії, Палестині та Єгипті; Велика Британія активно використовувала індійську сировину для потреб військового виробництва.

Індійський національний рух мав особливість, який вирізняв його з-поміж подібних рухів, зокрема й східних країн. Він не поєднувався з соціальним, власне селянським, рухом. Ця особливість була зумовлена тим, що в Індії заможні верстви були зацікавлені не стільки у налагодженні сільськогосподарського виробництва, скільки у надбанні земельної власності. Індійська еліта віддавала перевагу надійним доходам від здачі землі в оренду.

Зміна настроїв у Індії не залишилась непоміченою в Британії. Вона, яка в усі часи славилася вмінням «випускати пар» напруги і не доводити справу до конфлікту з будь-якою зі своїх колоній, була вкрай стурбована наростанням національного руху в Індії. Компромісом убачався з Лондона парламентський акт 1919 р., прийнятий з метою умиротворення індійського націоналізму й упередження вірогідності здобуття Індією незалежності.

Проте урядовий акт, що мав на меті гарантувати громадський спокій в Індії і розглядався як важливий крок на правильному шляху до індійської незалежності, призвів до масових виступів протесту по всій країні. Більше того - у м. Амрітсарі (провінція Пенджаб) - історичному центрі сикхів, де розташований їхній Золотий храм, пролилася кров. У середині квітня 1919 р. у ході акції протесту сикхських націоналістів проти парламентського акта ними було вбито п'ятьох англійців. У відповідь англійські війська вдалися до зброї. Наслідки каральної акції вразили всю Індію - 379 індійців було вбито, 1200 - поранено.

Відтак було зруйновано не лише хиткі сподівання на поступальність переходу через діархію до індійського самоврядування, а й дано могутній поштовх небаченому раніше піднесенню націоналістичного руху в Індії. Індуси і мусульмани, відклавши на потім з'ясування протиріч між собою, єдиним фронтом виступили в боротьбі за цілковиту державну незалежність від Великої Британії. 

Завдання: 

З'ясуйте вплив М. Ганді на індійське суспільство.

Які ідеї пропагнував М. Ганді?

робота із джерелами

Виступ М. Ганді на «показовому суді» (1922 р.) 

Я вважаю добром бути нелояльним щодо уряду, який завдає шкоди більше, ніж усі попередні йому... Я знаю, що найгідніших синів нашої Батьківщини було засуджено за цією статтею. Тому звинувачення за цією статтею я вважаю для себе честю... Ненасилля допускає добровільне підкорення покаранню за відмову співпрацювати зі злом. Це покарання може бути накладене на мене за те, що, згідно із законом, є свідомим злочином, що є для мене вищим обов'язком громадянина. Єдиний шлях для вас, суддів і присяжних, полягає ось у чому: y або піти у відставку й цим відмежуватися від зла, якщо ви розумієте, що закон, здійснювати який ви покликані, є злом і що насправді я невинний; y або накласти на мене найсуворіше покарання, якщо ви вірите, що уряд і закон, якому ви служите, є благом для народу цієї країни і що, як наслідок, моя діяльність шкодить загальному благу. ?

Запитання: 

1. Які ідеї М. Ганді знайшли місце в промові на суді? 

2. Як ви поставилися б до слів М. Ганді на місці суддів?

Робота з підручником

Завдання: Опрацюйте п. 3 п.3 §15 підручника, додаткових інтернет джерел та:

1. Дайте визначення поняттям: "Гандизм", ІНК, Мусульманська Ліга, колонія, Соляний похід

2. Визначте основні ідеї М. Ганді

Історичні персоналії

ЗАВДАННЯ: Складіть характеристики історичних персоналій (запишіть основні тези в зошит, сфотографуйте та з іншими завданнями відправте на перевірку): М. Ганді, Дж. Неру

 3. Кампанія громадянської непокори. 

Робота із джерелом

Ганді про неспівробітництво і ненасилля

"Коріння мого неспівробітництва - не в ненависті, а в любові... Метою неспівробітництва не є покарання противника або завдання йому шкоди. За моїм неспівробітництвом - завжди непоборне бажання співробітничати навіть з найгіршими з моїх недругів...

Істинна ахінса (безумовне непротивлення насильству.- Ред.) повинна означати повну свободу від злої волі, гніву й ненависті та безмежну любов до всього сущого".

"Я не вірю у швидке поступування насилля до успіху. Справжнє добро ніколи не може стати результатом неправди й насилля... Я твердо вірю в те, що свобода, завойована кровопролиттям та обманом, - це не свобода".

Запитання до документа

1. Чому Ганді засуджував насилля?

2. Як ідеї Ганді вплинули на національно-визвольний рух в Індії?

3. Висловить своє ставлення до ідей Ганді.

Закон про управління Індією

Про Бірму

Стаття 46. Пункт 2. Бірма надалі не входитиме до складу Індії.

Стаття 311.Бірма охоплює (на основі здійснення Його Величністю всіх повноважень, якими Він наділений відносно зміни її кордонів) усі ті території, які безпосередньо перед набуттям чинності частиною третьою цього акта входили до складу Індії як території, що лежить на схід від Бенгала, держави Манапура, Ассама та земель племен, суміжних з Ассамом.

"Британська Бірма" означає Бірму, що належить Його Величності.

"Землі племен" означають землі вздовж кордону Індії чи Белуджистану, що не входять до складу Британської Індії чи Бірми, чи якої-небудь з індійських держав, чи іноземних держав.

Запитання до документа

1. Чим було викликано прийняття цього закону і виокремлення Бірми в осібну колоніальну одиницю?

2. Як вплинув цей закон на політичний розвиток Бірми?

Письмові завдання для перевірки

Запитання і завдання

1. Які заходи англійських колонізаторів сприяли розгортанню масового національно-визвольного руху в Індії після першої світової війни?

2. Які методи застосовував ІНК у боротьбі за незалежність Індії?

3. Яку мету переслідував "соляний похід"?

4. З'ясуйте основні етапи національно-визвольної боротьби індійського народу у 20-30-х рр.

5. Хто очолював національно-визвольний рух в Індії?

6. Охарактеризуйте ідеологічну основу боротьби індійського народу за незалежність.